В ТЦК виписують штрафи чоловікам, які оновили дані у Резерв+ — які рішення ухвалюють суди

Штрафи за непостановку на облік чоловікам, які оновили дані у Резерв+ — судова практика в Україні
Чоловік в територіальному центрі комплектування. Фото: Вінницький ТЦК

В Україні останнім часом з'явилися численні випадки накладання штрафів на чоловіків, які звертаються до Територіальних центрів комплектування для оновлення своїх військово-облікових даних, але не перебували на обліку раніше. Цю ситуацію прокоментував член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Олександр Федієнко.

Про це повідомила "Судово-юридична газета" у п'ятницю, 2 серпня.

Читайте також:

Штрафи за непостановку на облік

Федієнко навів декілька прикладів:

Перше порушення: чоловік, який звернувся до ТЦК, але не був зареєстрований на обліку, проте оновив дані через "Резерв+", отримав штраф у розмірі 17 тисяч гривень.

Друге порушення: інший громадянин, що втратив військовий квиток і коли звернувся до ТЦК для оновлення даних, хоча вже актуалізував їх в Резерв+, отримав штраф у розмірі 17 тисяч гривень.

Третій випадок: чоловік, який надав довідку від поліції про викрадення документів, включаючи військовий квиток, отримав штраф у розмірі 5100 гривень.

Федієнко зазначив, що, на його думку,  хоча всі штрафи накладені відповідно до чинного законодавства, у деяких випадках могли б застосовуватися інші інструкції, зокрема попередження замість штрафу.

Правові аспекти штрафів за непостановку на облік

Суди продовжують розглядати питання про те, як штрафувати за непостановку на облік, якщо порушення сталося до набрання чинності новим законом.

Згідно із законодавством, відповідальність настає відповідно до закону, який діє на момент вчинення правопорушення. Закон №3696-IX, що підвищує штрафи за порушення правил військового обліку, набрав чинності 19 травня 2024 року і не має зворотної сили.

Отже, деякі суди вважають, що якщо порушення, наприклад втрата військового квитка, сталося до 19 травня 2024 року, то слід застосовувати статтю в редакції, що була чинна до цієї дати. Таким чином, необхідно враховувати і "старі" терміни для притягнення до відповідальності, і "старий" розмір штрафу.

В інших випадках інші суди вважають, що слід керуватися принципом триваючого правопорушення. Тобто особа продовжує вчиняти правопорушення через ухилення від обліку, поки це порушення не буде усунене. Тому обмежень за термінами немає, і ТЦК може накладати штрафи в будь-який час.

Приклади судових рішень

  1. Приклад 1. Чоловік, що перебував на обліку з 2008 року та має трьох дітей, з’явився до територіального центру комплектування (ТЦК) після того, як дізнався через Резерв+, що перебуває в розшуку. Прийшовши до ТЦК, він отримав штраф у розмірі 17 тисяч гривень. Суд у справі №539/2247/24 дійшов висновку, що ТЦК неправомірно застосував санкції згідно з частиною 2 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Адже на момент вчинення правопорушення дії чоловіка не могли підпадати під регулювання цієї статті.
  2. Приклад 2. 27 травня 2024 року чоловік з’явився до ТЦК для уточнення військово-облікових даних. Проте на нього склали протокол за ч. 3 ст. 210 КУпАП за те, що він у 2021 році не став на облік військовозобов’язаних. Суд, розглянувши справу №559/2057/24, зазначив, що частина 3 статті 210 КУпАП не могла діяти, адже набрала чинності лише 19 травня 2024 року і тому накладення штрафу було незаконним. Суд скасував постанову ТЦК.
  3. Приклад 3. 30 січня 2023 року ТЦК викликав чоловіка, який не з’явився на виклик. Це дає підстави стверджувати, що 30 січня 2023 року є як датою вчинення адміністративного правопорушення, так і датою його виявлення. Це підтверджується зверненням ТЦК до Національної поліції від 7 лютого 2023 року з проханням про розшук, затримання та доставку громадянина, а також складанням протоколу 14 червня 2023 року проти позивача за частиною 2 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 19 червня 2024 року дійшов висновку, що правопорушення було вчинене саме цієї дати. Враховуючи строки накладення адміністративних стягнень, передбачені статтею 38 КУпАП, суд вказав, що адміністративне стягнення має бути накладене не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення. Оскільки постанова була винесена 25 жовтня 2023 року, суд скасував її через закінчення терміну.
  4. Приклад 4. Святошинський районний суд Києва в рішенні від 18 липня 2024 року у справі №759/7974/24 висловив дещо іншу думку. Справа стосувалася блокування зарплатної картки працівника телемарафону через несплату штрафу, накладеного ТЦК. Суд зазначив, що згідно зі статтею 38 КУпАП, термін для накладення адміністративного стягнення розпочинається з дня вчинення правопорушення або з моменту виявлення триваючого порушення. КУпАП не визначає поняття "триваюче правопорушення", але в теорії адміністративного права під цим розуміють тривале невиконання вимог правової норми, яке може проявлятися як у формі дії, так і бездіяльності. При цьому, оцінка характеру триваючого правопорушення здійснюється індивідуально для кожного конкретного випадку. В цьому випадку суд визнав, що правопорушення, пов’язане з невиконанням обов’язків, є триваючим, і його початок слід вважати з наступного дня після дати зазначеної у повістці, а закінчення — у день фактичного виконання обов’язків.

суд Україна штраф мобілізація ТЦК та СП військовозобов'язані резерв судові рішення