У Міноборони розвіяли п'ять страхів українців щодо оновлення даних у Резерв+

Міноборони провели опитування серед чоловіків, що прийшли до ЦНАПу та ТЦК. Під час опитування стало відомо, чому частина українців боїться оновлювати дані у Резерв+.

Про це повідомила заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко у четвер, 4 липня.

Страх 1

"Військово-обліковий документ у Резерв+ ні на що не впливає, а ось папірець із ЦНАП впливає"

В Міноборони пояснили, що "Резерв+" та ЦНАПи видають однакові документи. З 18 червня ці документи рівнозначні військовому квитку та тимчасовому посвідченню. Навіть з документом у "Резерв+" можна перетинати кордон. 

Страх 2

"Я оновлю дані через "Резерв+" і одразу отримаю статус "У розшуку"

Статус "У розшуку" може відображатися у випадку, коли, наприклад, особа отримала повістку, але не з'явилася за нею. Після закінчення термінів в ТЦК та порушення закону вона може бути оголошена у розшук. Застосунок дозволяє заздалегідь виявити потенційні проблеми онлайн, уникнувши можливих затримань від відповідних органів.

Також у Міноборони додали, що статус "У розшуку" з’являється не через оновлення даних у застосунку, а ЦНАП та ТЦК нададуть таку ж саму інформацію.

Страх 3

"Я боюся, що мої дані можуть вкрасти через "Резерв+", а у ЦНАП не вкрадуть"

В першу чергу, застосунок успішно пройшов всі обов'язкові процедури безпеки і має сертифікат КСЗІ. Окрім цього, "Резерв+" лише відображає дані з реєстру "Оберіг" і не зберігає їх на власних серверах. Інформація з ЦНАП та "Резерв+" автоматично включається до єдиного реєстру "Оберіг", доступ до якого видається тільки для уповноважених органів.

Страх 4

"Я боюся, що прийде електронна повістка у "Резерв+"

У законах України про військо й мобілізацію немає жодних зазначень щодо електронних повісток або інших електронних сповіщень. Ці методи не визначені в офіційних документах, тому вони не можуть застосовуватися у "Резерв+".

Страх 5 

"Резерв+" відстежує геолокацію, щоб потім ТЦК мене знайшли"

У Міноборони заявили, що насправді кожен може самостійно перевірити, які додатки мають доступ до геоданих на смартфоні або запитують їх. Ви можете особисто переконатися, що програма "Резерв+", наприклад, не потребує доступу до вашої геолокації.

Нагадаємо, що заступниця міністра оборони Катерина Чернегоренко розповіла, чи є можливим витік даних з "Резерв+". Вона також прокоментувала появу скринів з витоком даних військовозобов'язаних в мережі.

Раніше експерт із кібербезпеки Костянтин Корсун пояснив, чи має інформація в застосунку "Резерв+" юридичну силу.